Льончик Космос — пахан самої кримінальної станції Київського метро Вокзальна, колишній мер Києва [1]
Поки лише чутки[]
Ще на Святошині Сайгон і Лектор розмовляють про жахи на Вокзальній, про те, як урки змушували займатися канібалізмом.
- - Я... я відмовлявся... довго, дуже довго. А потім... Голод. Ти знаєш, що таке голод?! - Нігерієць стиснув кулаки.
На мить Сайгону здалося, що бродяга кинеться на нього, але той раптово розм’як, немов плюшевий ведмедик, якщо, звичайно, ведмедики бувають чорними і з дуже худі лапами в шрамах.
Голод? Сайгон знав про нього не з чуток. І тому не засуджував Лектора. Правда, людської плоті він так і не покуштував. Слава Господареві Тунелів, до крайності не дійшло. А ось вбивати за банку тушонки Сайгону доводилося. Минуло багато років, і він дуже старається про це не згадувати.
- - Той хлопець, високий, ти вбив його на станції... - Лектор ворушив розбитими губами, дивлячись... - Урки називали його Отелло. Тримали в сусідній клітці. Іноді до нього приводили дівчину. Він повинен був запитати: «Чи молилася ти на ніч, Дездемона?», а потім задушити її. Пахан Вокзальної дуже любив на це подивитися.
Сайгон скривився і сплюнув. Він чув про звірства блатних.
Подейкували, що своїм народженням паханат на Вокзальній зобов'язаний бунту в одній з київських в'язниць. Бунт цей стався буквально за годину, а то й менше, до початку війни. Зеки, очманілі від свободи, ринули в метро. Їх вів звірячий інстинкт, не інакше...
Кримінальників Сайгон не вважав людьми через чутки про жахіття, що відбувалися в Критій, як ті називали свою станцію. Звичайно, вірити чуткам - себе обманювати. Але вже занадто багато їх було, чуток цих...
Говорили, що зеки приручають пацюков й дресирують їх на людей. Ніби вівчарок. Мовляв, спочатку пацюків використовували при регулярних обходах тунелів - замість датчиків метану. Мутанти на виділення газу чуйно реагують. Але Космос заборонив труїти «милих звіряток», і тепер для обходів використовують рабів. Розмотають від нашийника півсотні метрів ланцюга - і вперед, дзвонячи ланками, як кентерберійський привид, тупцюй і глибоко дихай.
Правда це чи ні, Сайгон сказати не міг. Одне Точно: покидьки довоєнного суспільства заснували на Вокзальній громаду. Сайгон там не бував, хоча і продав п'ять кліток з тваринами літньому азербайджанцю, злодію в законі. Інших справ з криміналом він не мав.
А ще говорили, що Льончик Космос - старий пахан - до війни був мером Києва, начебто порядною людиною. Нині ж він зовсім втратив людську подобу - через наркотики. Ось цим байкам Сайгон точно не вірив. Треба ж таке придумати!..
Виноски[]
- ↑ Тут абсолютно прямий натяк на екс-мера Києва Леоніда Михайловича Черновецького, українського олігарха, брата во Христі пастора Посольства Божого Сандея Аделаджі, спонсора усіх українських правлячих осіб, наркомана, красунчика і взагалі — прекрасну людину.
Персони Війни кротів |
||
|---|---|---|
| Позитивні персонажі | Сайгон Λ Гільза Λ Майор Λ Свєтка Λ Байда Λ Павло Терентійович |   |
| Негативні особи | Вікентій Бенедиктович Λ Льончик Космос | |
| Особи, ставлення до яких неоднозначне | Лектор Λ Мишка Λ Фідель Λ Че Λ | |
| Групи, угруповання, організації | Амазонки з Нивок Λ Бандити з Вокзальної Λ Діти Шулявки Λ Мародери Λ Нацики Політеха | |
| Їх нема в Метро 2033 [1] | Бандерівці | |
| Інше по темі | Озброєння та екіпіровка персонажів Λ | |
Шаблон:ПерсКрот[]
- ↑ А могли би і бути