FANDOM


На підступахРедагувати

Червоний, радянський ще, прапор біля входу на станцію збентежив не тільки Сайгона. Фідель і Че переглянулися, а Мишка вщипнув себе, щоб переконатися в реальності побаченого.

- Ми не помилилися адресою? Це точно Театральна? - Мышка категорично відмовлявся вірити власним очам.
- Досить катувати себе, мазохісте, гематому начавиш. Зуб даю, Театральна. Ось тільки якась вона не така... - Че нишпорив поглядом по сторонам.

Всупереч пораді растамана, Мишка ще разок вщипнув себе.

- Якщо це Театральна, на якій я прожив багато років, то краще б нам швидше звідси забратися. На тій Театральної, яку я знаю, ніколи не повісили б цю ганчірку.
- Це вже точно, - кивнув Фідель.


Невже, комуністи?Редагувати

При вигляді порожнього блокпоста можна було здогадатися, що справи на Театральній йдуть не кращим чином. Але ні, прозорливості не сталося - Фідель і Че перекинулися парою жартів про те, що на станції чума або масовий напад діареї.

А тут - прапор. З серпом і молотом і з золотими літерами на червоному фоні: «Переможцю соцзмагання». І п'ятикутні зірки на стінах.

- Це що, сатанинські пентаграми, як у Космоса? - Сайгон з тривогою поглядав на натовп, що зібрався біля краю платформи. - Релігійні фанатики або типу того?

- Дитя. - Че подивився на нього зверхньо. - Просто владу захопили комуністи. І зараз у них мітинг, тобто промивання мізків несвідомого населення. А щоб люди не розійшлися, за ними автоматники наглядають. Під прицілом якось відразу ідеологією переймаєшся...

- Значить, треба домовлятися з комуністами.
- Легко. Вони нас до стінки поставлять, ось і весь договір... Звідки вони взялися тільки... Хто б міг подумати? Пам'ятаєте, колись в торці станції барельєф Ілліча - прибрали. З пілонів виколупали бронзові прапори з цитатами. А тепер, виходить, все назад?
- І навіщо їм Театральна здалася? - тупо запитав Сайгон.
- Є у мене теорія, - повідав Че. - Бачиш, якого кольору стіни? Червоний граніт. Рідкісна порода. Десь під Житомиром добували, а іншого такого родовища немає. Цим самим гранітом стіни Мавзолею в Москві облицьовані. Того самого, де Ленін лежить. Москви немає, Житомира немає, Ленін помер...
- Один розлад, в цілому, - підсумував Фідель.
- Але! - продовжив Че. - Залишилася ностальгічна станція у київській підземці. Може, вона для комуняк як реінкарнація Мавзолею? Може, вони захопили її, тому що тут має трапитися друге пришестя Леніна?
- Може, звідси відкривається просторовий портал в Мавзолей? - підтримав Фідель і посміхнувся.

Сайгон не знав, хто такий Ленін, і дуже приблизно уявляв собі Мавзолей. У школі він не дуже-те цікавився історією, а школа ще коли була!

Борці за ідеюРедагувати

- Вода, патрони, їжа. Хочу купити. Де тут можна?
- Купити?! - Бугай вилупилося на Сайгона з непідробним інтересом. - Ти в своєму розумі?! На Ленінській приватна власність скасована. Ми не приймаємо жетони в якості оплати. Хочеш жерти, потрібні патрони і вода - спробуй попрацювати на благо комуни, товариш! Роботи непочатий край!

Червоноармієць ще довго триндів б на задану тему, але Сайгон швидко ретирувався.
Нові християни, амазонки, імператори, нацики, урки, вівісектори, тепер ось ще комуністи... В метро взагалі залишилися нормальні люди? Ну, крім святошинців?..
Коротше кажучи, на Театральній - пардон, Ленінській - рятувальників очікував повний облом у справі поповнення зменшенних запасів. Орати тут за грибну юшку ніхто не збирався. Фідель і його поріділа команда залишилися ні з чим.

- Хоч переночуємо, раз не женуть. - Команданте притулився до пілону і закрив очі.

Зустріч із метробудівцемРедагувати

Зате на Театральній Сайгон зустрічає і рятує старого німого метробудівця.

Старий щось швидко написав у блокноті.
«Павло Терентійович». - А я - Сайгон.
Старий - Павло Терентійович - докірливо похитав головою.
Сайгон зніяковів:

- Тобто Сергій Кім. Мене так звуть.

Відповіддю йому була схвальна посмішка.
І раптом світло згасло.

Оскільки на Театральній будь-яке питання, а особливо квартирне, - вирішувалося методами експропріації, немало бажаючих було відправити старого метробудівця на той світ і зайняти його апартаменти. Старому життєво необхідно було покинути межі станції.

Бувай, Театральна, чи, пак, ЛенінськаРедагувати

Біля входу в тунель рятувальникам перегородила дорогу місцева дружина. По всьому - ті самі хлопці, що повинні були б сидіти на блокпостах. Воно й зрозуміло: у тунелі і страшно, і нудно, на станції значно веселіше.

- Агов, далеко зібралися? - поцікавився командир дружинників, неголений, коротко стрижений здоровань двадцяти років. Пикаа самовпевнена, так і просить, щоб по ній переїхали прикладом.

Відповів Фідель:

- Так ось Хрещатиком хочемо прогулятися, на каштани подивитися.

Дружинник гумору не зрозумів. Або ж увазі не подав.

- Каштани - це чудово, Хрещатик - ще краще. Але у нас наказ: всіх на станцію впускати і нікого зі станції не випускати.
- Командир, а може, домовимося? - зробив крок вперед Сайгон і виразно потер великим пальцем про вказівний.
- Звичайно домовимось! - зрадів дружинник.

Його товариші, а їх було півтора десятка, дружно загоготали. Тільки тепер Сайгон зауважив, що командир дружинників сидів на великому поліетиленовому мішку, доверху набитому жетонами. У фермера аж перехопило подих. Цілий мішок?! Ну нічого собі!!!

Поряд з командиром - точніше, біля мішка - підтоптував низенький мужичок, весь покритий татуюваннями. У руках він тримав два великих пакети - один з подрібненими зеленим листям, а другий з капелюшками мухоморів. Все це добро перекочувало до небритому детине, який встав з мішка, дозволивши мужику гарненько зачерпнути жетонів. Низенький - не місцевий. Татуювання, як у типів з Вокзальної. Наркокур'єр, чи що?

Чорт, та вони тут все під кайфом, тому і іржуть невлад...

Експропріювали у населення Театральної жетони, і тепер продають їх на дурь. В ім'я світлих ідей, звичайно. Якщо так піде й далі, то незабаром на станції почнеться голод. На хавчик проб'є - і почнеться...

- Так що, домовимося? - Командир дружинників відверто веселився. - Ви спляшете, пісеньку заспіваєте, а я вам заплачу! - Він потер пальцем про палець, передражнюючи Сайгона. - Від нас безкоштовно ніхто не йде!

Він прицілився Фіделю в голову і вистрілив. Видно, двоїлося в очах: куля вжикнула в сантиметрі від скроні.
І тут команданте завдав удару у відповідь.
З лютим риком накинувся на неголеного здорованя - і ребром долоні перебив йому горло. Тут же атакував наступного комунара. Ногою в живіт - бідолаху зігнуло навпіл, Фідель не залишив йому жодного шансу - з хрускотом звернув шию.
Дружинники оторопіло витріщилися на труп з вивернутої головою.

- Гей, ви чого?!..

Заклацали автомати... Постріл!

І закрутилося.

Растаман орудував рушницею як палицею. Ще два розкроєних черепа. І ще, і... Ніж Сайгона пробив з хрускотом грудину, попав у серце. Висмикнув червоне... Мишка теж не нудьгував. Не що він людина, щоб залишатися осторонь.

Станцювати вам, товариші коммунари? І заспівати пісеньку?

Ну як, подобається танець? Добре співаємо? Шантрапа... Через кілька миттєвостей було скінчено. Дружинники полягли всім складом. Наркоторговець, стоячи на колінах благав про поблажливість. Че велів йому забратися, що той з великою радістю і зробив - поповзом.

Виноски Редагувати


Шаблон:СтанцКиїв Редагувати

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі