FANDOM


Тверська — друга фашистська станція, куди привозять для страти за вбивство фашистського офіцера арештованого на Пушкінській Артема.

Останні хвилини на Пушкінській. ВирокРедагувати

- Страта відбудеться завтра о п'ятій годині ранку на станції Тверська, - уточнив товстун, що стоїть поряд з комендантом.

Як і його начальник, він був одягнений в зелений камуфляж. Чорні берети були надіті і на цих двох, але не такі великі і не так грубо зроблені, як на тих солдатах у тунелі.

Дійсно, тут дуже багато було зображень орлів, трипроменевих свастик, всюди гасла і вислови, ретельно, з любов'ю вимальовані готичними літерами. Старанно намагаючись зконцентруванися, Артем прочитав:

«МЕТРО - ДЛЯ РОСІЯН!»
«ЧОРНОМАЗИХ - НА ПОВЕРХНЮ!»
«СМЕРТЬ ЩУРОЇДАМ! [1]»


Допит у пана фашистського комендантаРедагувати

Справжні муки приходять потім.

Через деякий час Артем нарешті зрозумів, що треба робити. Все було просто - треба тільки було виправдати очікування пана коменданта.

Якщо пан комендант питав, чи не з Кузнецького Мосту Артема надіслали сюди, треба було просто ствердно кивнути. На це йшло менше сил, і пан комендант не морщив невдоволено свій тонкий і прямий бездоганно слов'янський ніс, закликаючи своїх асистентів завдати Артему ще одне тілесне ушкодження.

Якщо пан комендант припускав, що Артема направили з метою збору розвідданих і проведення диверсій, наприклад організації замахів на життя керівництва Рейху (у тому числі і самого пана коменданта), треба було знову згідно кивнути головою, тоді той радісно потирав руки, а Артем зберігав собі друге око.

Але не можна було просто кивати головою, треба було намагатися прислухатися до того, що саме питав пан комендант, тому що якщо Артем піддакував невлад, настрій у того погіршувався, і один з його працьовитих помічників пробував, наприклад, зламати Артему ребро.

Через півтори години неквапливої бесіди Артем вже більше не відчував свого тіла, погано бачив, досить погано чув і майже нічого не розумів. Він кілька разів намагався втратити свідомість, але його підбадьорювали крижаною водою і нашатирем. Напевно, він був дуже цікавим співрозмовником.

У підсумку про нього склалося зовсім хибне уявлення - в нім бачили ворожого шпигуна і диверсанта, що з'явився, щоб завдати Четвертому Рейху зрадницький удар в спину, обезголовивши його, посіяти хаос і підготувати вторгнення ворога.

Кінцевою метою було встановлення антинародного кавказско-сіоністського режиму на всій території метрополітену.

Виноски Редагувати

  1. Тут маються на увазі кавказці, яким і в метро релігія забороняла їсти свинину; на одній із станцій вони пропонують шашлик із щурів