FANDOM


Сайгон — справжнє ім'я Сергій Миколайович Кім, мешканець Святошина, фермер, головний герой книги.

Сайгон постійно в дії книги; його біографія, вчинки, роздуми і пригоди і складають сюжет книги.

ПочатокРедагувати

Ми дізнаємося, що Сайгон приватний фермер на Святошині. У підземеллі земляки готуються зустріти Новий рік. А він вирішив в останні хвилини старого року навідатися до своїх кліток із хом'яками і кроликами. Доки станція водить хороводи навкруги пластикової ялинки, на фермера нападає група нігерійських бродяг-канібалів.

На фермі Сайгон порався на самоті, тому що на допомогу прийти нікому, кролики і хом'яки в клітках не в рахунок - бійці з них ніякі. І куди, скажіть, дивиться охорона станції? На розряджених з нагоди свята дівчат? На шашлики з кролятини і тазики з маринованими грибами? Проморгали нігерійців, ех, проморгали!
Добре хоч Свєтка, найдорожча дружина і син Андрійко внизу, на платформі. Їм весело - навколо пластмасовоъ ялинки водять хороводи. Тридцять перше грудня, отже, всі відпочивають. Один тільки Сайгон... Ну так хто йому, трудоголіку, винен, що не любить він пісні і танцю? Сидів би зараз осторонь, попиваючи самогон або картопляну брагу. Так ні, поперся до турнікетів, де багато років тому вибив містечко для звірини!..

Єдиний з нігерійців, що лишився живим після нападу — Лектор; в ході бійки він загубив губну гармошку, на якій вирізані помітки Сайгонового батька. В подяку за збережене життя Лектор має відвести Сайгона до станції Берестейська і там вказати чоловіка - господаря цієї гармошки. У цьому зав'язка книги.

На СвятошиніРедагувати

Святошин давно жив мирним життям. Після перших буремних років у підземеллі, коли після ядерного апакаліпсису всі воювали з усима, вже встигло народитися і вирости нове мирне покоління дітей підземелля.

Гріх скаржитися, вірно. Їжі вистачає: кролятина, гриби, слимаки, картопля, навіть подібність чаю з цвілі! Побут за багато років якось налагодили. Тому й населення станції з кожним роком збільшується, вже зараз місця не вистачає, а що буде далі?..

Довго у них зі Свєтою не виходило завести дитини. Вже вони старалися і вдень, і вночі - все ніяк, пшик. Зневірившись, Сайгон відправився на станцію Академмістечко до бабці-знахарки на уклін. Її заслуга, чи, може, так збіглося, але Андрійко, батькове щастя, здоровенький народився.

ЕкіпіровкаРедагувати

Після бійки з нігерійцями Сайгону просто кортить знайти господаря губної гармошки: він точно пам'ятає, що така гармошка була у його батька, пам'ятає блюзи Боба Ділана, які той грав; от батька самого обличчя не пам'ятає.

- Ти куди на ніч? - здивувалася Свєтка.
- Боб Ділан, мати. Чула про таке? - Сайгон поклав в рюкзак мішечок з жетонами.
- Професор з Університету? - позіхнула Свєтка.
- Типу того, мати. Типу того... - ПМ, багато років тому подарований Майором, Сайгон засунув за пояс під латану армійську куртку. Тільки один магазин до нього, тільки один, зате в магазині патрони з трасуючими кулями, щоб, стріляючи в темряві, коректувати вогонь. У нагрудні кишені відмінно помістилися шестерні з заточеними зубцями. Так, тепер ніж. Шевський, такий гострий, що з тюбінгів можна пласти зрізати і, як масло, намазувати... на що? Не на хліб точно. Немає на Святошині хліба , і масла теж немає. Просто вираз сплив в пам'яті. Син Андрійко вже не зрозуміє, ці жарти, він з іншого покоління, справжній кріт.

Рюкзак за спину. Знявши зі стіни сагайдак з луком та стрілами, Сайгон нахилився до дружини, поцілував в губи:

- Спи, рідна. Я швидко.

Виноски Редагувати


Шаблон:ПерсКрот Редагувати

  1. А могли би і бути
Книги серії Метро 2033‏‎

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі