FANDOM


Данилобрамин , мешканець Поліса. Разом із Мельником та Артемом брав участь в поході за Книгою; при цьому лише йому довірена істенна мета цієї місії; виконував роль брамина-провідника.

В гріРедагувати

Був смертельно поранений бібліотекарем у бібліотеці.


В книзіРедагувати

Я не бібліотекар, а зберігач. Ще браминами нас називають.

- Що за назва така дивна? - підняв брови Артем.
- Розумієш, у нас тут ніби кастова система. Як в стародавній Індії. Каста... Ну це як клас... Тобі червоні не пояснювали? Не важливо. Каста жерців, зберігачів знань - тих, хто збирає книги і працює з ними, - пояснював він, а Артем не переставав дивуватися тому, що той так старанно уникає слова «бібліотекар». - І каста воїнів, які займаються захистом, обороною. На Індію дуже схоже, там ще була каста торговців і каста слуг. У нас це все теж є. Ну, ми між собою і називаємо це індійською. Жерці - брамини, воїни - кшатрії, купці - вайш'ї, слуги - шудри, - продовжував він.
- Членом касти стаєш раз і на все життя. Є особливі обряди посвячення, особливо в кшатрії і брамини. В Індії це сімейне було, родове, а у нас сам вибираєш, коли тобі вісімнадцять виповнюється. У нас тут, на Боровицькій, брамінів і кшатріїв приблизно порівну. На Бібліотеці - там більше наших, ясна річ. А на Арабатській - майже одні кшатрії, з Генштабу.

У поході до Бібліотеки Даноло отримав смертельне поранення в живіт від Бібліотекаря. Врятувати його було неможливо. Останніми словами Данила були про конверт для Артема в нагрудній кишені. Ще вмираючий товариш застеріг друга, що йому ніяк не можна повертатися в Поліс.

А напарником Мельника, що також отримав серйозну травму ноги, в книзі є Десятий — сталкер із загону Мельника.

«Ряд полиць тут переривався, і в ніші ,що утворилася, сидів на підлозі в калюжі крові Данило. Шолома і протигаза на ньому не було, і, хоча обличчя у нього було блідим, як у мерця, відкриті очі дивилися усвідомлено, губи намагалися скласти якісь слова. А за спиною у нього, наполовину зливаючись з темрявою ховалася сіра згорблена фігура.

Довга, поросла жорсткою сріблястою шерстю, кістлява рука - не лапа, а саме рука - але з потужними загнутими пазурами, задумливо перекочувала загублений в півметрі від Данила ліхтар. Друга була занурена у його розпоротий живіт.

- Ти прийшов... - прошепотів Данило.

- Ти прийшов... - точно відтворюючи його інтонацію, проскреготів голос за його спиною.

- Бібліотекар... Позаду. Мені все одно кінець. Стріляй, убий його, - попросив слабким голосом Данило.

- Стріляй - убий його, - повторила тінь.»
~


Артем чергою з автомата добиває смертельно пораненого Данила і вбиває бібліотекаря у того за спиною.

Геть з БібліотекиРедагувати

Тягти три рюкзаки, два автомати й ручний кулемет було непросто, але Десятий важив куди більше, і вони не раз зупинялися віддихатися, поки подолали двісті метрів до спуску на Боровицьку. Проте увійти в метро сталкер Артему не дав.

- В Поліс тобі тепер не можна. Книги у тебе немає, провідника ти їх втратив, - акуратно, майже ніжно опустивши на землю свого пораненого товариша, важко дихаючи, вимовив Мельник.
- Браминам це навряд чи сподобається. І головне, це означає, що ніякий ти не обраний, і свої секрети вони довірили не тому. Повернешся в Поліс - пропадеш безвісти. У них там є фахівці, дарма що інтелігенція. І навіть я тебе захистити не зможу. Тобі тепер треба йти. До Смоленської найкраще.