FANDOM


Кулемет ДШК з'явився модернізацією кулемета ДП обр. 1930 р. і в комплексі з радянським патроном 12,7 х 108 був найбільш могутньою зброєю у своєму калібрі.

Патрон перебуває на озброєнні і зараз, і його високі балістичні характеристики забезпечують більш сучасними зразками кулеметів (НСВ-12,7, ЯкБ-12,7) ті ж переваги та перевага, що у свій час давали кулемети ДШК і ДШКМ.

ДШК 01

Спочатку конструктором В.А.Дегтярьовим був створений 12,7-мм кулемет під новий вітчизняний патрон - після того, як випробування вже існували на озброєнні іноземних армій великокаліберних патронів виявили їх недоліки. Недоліки ці головним чином стосувалися низької потужності, не дозволила досягти високих показників з бронепробиваємості. Адже крупнокалiберний кулемет, в першу чергу, призначений для боротьби з броньованими цілями такими, як бронетранспортери, бронеавтомобілі, деякі типи легких танків, жива сила за легкими укриттями.

Кулемет Дегтярьова був прийнятий на озброєння в 1930 р. під позначенням ДК (Дегтярьов крупнокалiберний). В автоматиці кулемета використаний принцип відведення порохових газів через отвір у стінці ствола. Газовідвідний вузол розташований під стволом. Темп стрільби кулемета 360 пострілів в хвилину. Спусковий механізм дозволяє вести тільки безперервний вогонь. Кулемет мав магазинне живлення (конструкції А.С.Кладова). Ємність магазину 30 патронів. Відносно низький темп стрільби, незручності, пов'язані з магазинних живленням і деякі інші недоліки кулемета призвели до необхідності удосконалення зброї. Робота з удосконалення кулемета додатково була доручена конструктору-оружейнику Г.С.Шпагіну. І в 1938 р. новий зразок вітчизняного великокаліберного кулемета під позначенням ДШК (Дегтярьов-Шпагін-крупнокалiберний) приймається на озброєння РСЧА.

Кулемет в сухопутних військах використовувався на універсальному верстаті зр. 1938 р. конструкції И.Н.Колесникова, і повна назва піхотного варіанту кулемета, що став відомим і легендарним 12,7-мм станковий кулемет ДШК зр. 1930 р. на верстаті Колеснікова.

Верстат був колісним, універсальним; дозволяв вести стрільбу як по наземним так і повітряним цілям. Стрільба могла вестися з положень лежачи, сидячи, з коліна і стоячи.

Верстат був забезпечений броньовим щитом, які служили розрахунку кулемета захистом від куль і дрібних осколків. Основне призначення кулемета на верстаті — боротьба з літаками на відстанях до 2000-2400 м, легкоброньованим цілями на відстанях до 500 м, живою силою і вогневими точками на відстанях до 3500 м.

Наявність колісного ходу, бронещита і загальне компонування і концепція верстата не могли не позначитися на вазі верстата його вага зі щитом і наплічником становив 132 кг.

Маса кулемета без верстата 34 кг. Загальна вага системи біля 180 кг. Для стрільби по наземних цілях на кулемет встановлений відкидний рамковий приціл і мушка на високій стійці. Прицільна дальність стрільби 3500 м. Для стрільби по повітряних цілей використовувалися спеціальні зенітні дистанційні кільцеві приціли зр. 1938 р., зр. 1941 р. і зр. 1943 р.

Прицільна дальність стрільби з повітряним цілям - 2400 м.

Темп стрільби кулемета ДШК 600 пострілів в хвилину. Живлення кулемета з ланкової металевої стрічки, ємністю 50 патронів.

Стрічка - нерозсипна, ланки з'єднані пружинами. Витяг патрона з стрічки в кулемет проводиться вижиманням патрона в поперечному (тобто вниз, а не вперед) напрямку. Тому патрон у ланці утримується двома парами загинів з боків і додатково фіксується від поздовжнього зсуву упором дна гільзи в нижній відгин ланки. Вага спорядженої патронной стрічки 9 кг.

Для кулемета ДШК були розроблені і прийняті на озброєння патрони з бронебійної кулею Б-30, бронебійно-запальною Б-32, бронебійно-запально-трасуючою кулями БЗТ-44. Патрон з кулею Б-30 згодом витіснений патроном з кулею Б-32, як рівноцінним за бронепробиваємості, але такий, що додатково забезпечував запальну дію завдяки наявності запального складу між головною частиною сердечника та оболонкою кулі.

Масса кулі 44, 52 г (залежно від типу), початкова швидкість кулі 850-870 метрів в секунду.

Кулемет ДШК використовувався не тільки як піхотний станковий кулемет, але також застосовувався з іншими установками в різних родів військ. Наприклад на тумбових і турельних (спарених МТУ-2) установках, як озброєння бойових катерів. На вітчизняних важких танках ІС-2 (1943 р.) кулемет ДШК був встановлений як зенітний - на башті танка.

У 1946 р. приймається на озброєння модернізований кулемет ДШК під позначенням ДШКМ. Танковий варіант кулемета має позначення ДШКМТ. Модернізація торкнулася вузла живлення кулемета і вдосконалення деяких інших вузлів, технології виробництва, у ряді деталей переходу на інші марки сталей. Зовні модернізований кулемет ДШКМ відрізняється не тільки іншою формою дульного гальма, конструкція якого була змінена ще в ДШК, але і силуетом кришки приймача, в якому скасований барабанний механізм.

Подача стрічки може бути змінена з лівосторонньої на правобічну. Разом з механізмом харчування змінена конструкція і стрічки. Замість колишньої нероз'ємної стрічки на 50 патронів зі з'єднанням ланок пружинами прийнята стрічка з ланкою типу "краб", з окремих шматків за 10 ланок.


УтесРедагувати

У РФ ДШК замінено на кулемет Утес [1]

НСВ-12,7 «Утес» (Індекс ГРАУ - 6П11) - радянський 12,7-мм кулемет, призначений для боротьби з легкоброньованими цілями і вогневими засобами для знищення живої сили супротивника і знищення повітряних цілей.

Крупнокалiберний кулемет НСВ-12,7 «Утес» був розроблений в Тульському ЦКІБ СОО наприкінці 1960-х - початку 1970-х в якості заміни застарілого і важкого ДШК (ДШКМ). Свою назву отримав по початкових літер прізвищ авторів - Р. І. Нікітіна, Ю. М. Соколова і В. І. Волкова. Незадовго до цього той же колектив брав участь у конкурсі на єдиний кулемет калібру 7,62 мм, але перевагу було віддано зразком М. Т. Калашникова.

У піхотному варіанті транспортується особовим складом в розібраному вигляді: тринога, тіло і знімний ствол. Зазвичай комплектується двома додатковими стовбурами (на випадок перегріву ствола).

«Утес» призначений для боротьби з легкоброньованими цілями (бронетранспортерами), вогневими точками і цілями, які перебувають за дрібними укриттями, на дальності до 1000 м, а також для ведення вогню проти скупчень піхоти і транспорту на дальності до 1500 м і по повітряним цілям на висоті до 1500 м.

Бойове хрещення «Утес» отримав в Афганістані. До цього і наші частини, і моджахеди користувалися кулеметом ДШК (моджахеди використовували китайську версію ДШК).

Кулемет нашим солдатам сподобався, а моджахедам - навпаки. Обладнання зброї оптичним прицілом дозволяло значно збільшити дистанцію ведення бою. З урахуванням цього чинника в горах атака на позицію, обладнану «Утесом», ставала смертельно небезпечною.

Єдиним недоліком кулемета вважали «козлині стрибки», тобто значну віддачу. Щоб впоратися з нею, триногу підпирали камінням або мішками з піском.

Виноски Редагувати

  1. У грі немає. Єдиний варіант «стаціонарного» кулемету, все-таки, слід вважати ДШК. Тут подається для ознайомлення, як зразок, що прийшов на зміну легендарному ДШК

Шаблон:ЗЕРедагувати

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі