FANDOM


«Метро 2034»
Метро 2034 Обклад 01.jpg
Підпис Обкладинка книги
Автор Дмитро Глуховський
Місце_видання у видавництві «Эксмо»
Герої Гомер ς Ахмед ς Хантер ς Саша ς Леонід та інші
Техніка_Озброєння ВогнеметКалаш
Продовження книги Метро 2033
Примітки По цій книзі планується вихід гри Metro Last Light

Метро 2034 — постапокаліптичний роман Дмитра Глуховського, продовження попереднього роману «Метро 2033», що описує життя людей в московській підземці після ядерної війни.


Сюжет Редагувати

Сюжет продовження перемістився з центральної частини метро, описаної в романі «Метро 2033», за межі Кільцевої лінії (Ганзи). Головною в сюжеті стає станція Севастопольска ,найбільш південна залюднена станція. Щодня її жителі змушені відбивати атаки монстрів — мутантів, що нападають зі сторони станції Чортанівська .

Одного разу караван, який повинен був привести з «великого метро» патрони і продовольство, не повернувся. Зв'язок з найближчою заселеною станцією - «-05-0003Тульскою», відсутній. Кількох людей відправляють на пошуки зниклих — серед них Гомер, Ахмед і загадковий холоднокровний «бригадир» Хантер. Адже, якщо зв'язок із «Ганзою» буде перерваний, то без підтримки і постачання Севастопольській рано чи пізно судилося впасти під натиском монстрів…

На Нагорній персонажі потрапляють в туман, в якому на них нападають дивні, гігантські створіння. Вони хапають Ахмеда на очах в Гомера і зникають. Ті, хто залишилися живими, досягають «Тульської», але там, після короткої розмови з Хантером і перестрілки, зачиняють гермоворота, відрізаючи «Севастопольську» від решти метрополітену.

«Бригадир» говорить, що станція захоплена бандитами і збирається по поверненню організувати штурм з вогнеметами. Старий Гомер йому не вірить.

Для організації штурму Хантер повинен потрапити в Поліс, в штаб секретної організації по захисту населення метро - Орден, який очолює Мельник. Для цього герой повинен пройти всю Каховську лінію, де впав фрагмент нерозірваної боєголовки. Пройшовши через тунель в високозахисних костюмах, вони потрапляють на станцію Коломенська, де зустрічають Сашу - дочку колишнього коменданта Автозаводської, яка після революції на станції разом з дочкою відправились в заслання на Коломенську. Батько, змушений займатися сталкерством майже без захисту, врешті-решт гине від ран, отриманих від укусів собак з поверхні. Його ослаблений променевою хворобою організм не витримує ран.

Кожну неділю на станцію прибуває дрезина з торговцями, що за безцінь скуповують знайдені сталкером речі. Саша чекає цю дрезину, щоб покинути станцію, але замість торговців прибуває давній ворог Сашиного батька. Від розправи Олександру рятує прибуття Хантера і Гомера. Саша відправляється разом з ним в Поліс. Хантер явно не радий супутниці, і хоче швидше її позбутися.

В Поліс є один шлях — через Автозаводську, але Саша боїться, що її, як ізгоя, не пропустять. Гермоворота в тунель закриті і герої залишаються чекати поки їх не відкриють торговці.

Зі щоденника зв'язкового каравану Севастопольської, знайденого на Нахімовському проспекті, Гомер дізнається, що на Тульській почалась епідемія. Тож йому стає зрозуміло, навіщо Хантеру потрібні вогнеметники.

В невдовзі гермоворота Автозаводської відкривають солдати на броньованій дрезині, які не дають пройти персонажам і дають їм 10 секунд часу на те, щоб вони пішли. За ці 10 секунд «Бригадир» вимушений розстріляти їх усіх.

Прорвавшись з боєм через Автозаводську на на викраденій дрезині, Хантер, Гомер і Саша потрапляють на станцію «-05-0017Павелецька», де герої вирішують провести ніч. Цієї ночі відбувся черговий бій з химерами. Химери напали на Хантера і Сашу. Після чого вони потрапляють в шпиталь. Як тільки Саші стало краще, вона пішла на прогулянку по станції, щоб дізнатися як там Хантер. По дорозі дівчина купує йому ніж.

Посварившись з Хантером, Саша піднімається на поверхню. В вестибулі станції знаходиться гніздо химер. Одна з потвор спробувала напасти на Сашу, але вона встигла вибігти на вулицю. Погулявши, вона помічає, що за нею полюють два птеродактелі. Від них її рятує сталкер, що виявився в цей момент на поверхні. Вона повертається з ним на станцію. Саша знайомиться з музикантом Леонідом і дізнається, що Хантер, один пішов на Добринську. Гомер і Саша вирішують йти слідом. Леонід нав'язується до них в попутники. Саме він знає ліки від загадкової хвороби. Тепер перед Сашею постає подвійне завдання — врятувати душу Хантера і врятувати заражених людей.


Особливості Редагувати

  • Як і решта творів Дмитра Глухівського, даний роман безкоштовно публікувався в інтернеті по одній главі в два тижні. Наразі на сайті і в ЖЖ автора опубліковано 16 глав (через вихід книги публікації поступово припинені).
  • Друковане видання книги поступило в продаж 16 березня 2009 року, проте не зважаючи на це, публікація глав в Інтернеті продовжувалась (було опубліковано 13 глав).
  • За словами автора, «Метро 2034» ґрунтовно відрізняється від попередника передусім самим стилем написання і подачею сюжету. Перша книга вважалась більш легкою в сприйнятті, зрозумілою і доступною багатьом, і від цього захоплива. Поточний твір написаний складною мовою, розповідь наповнена різними метафорами і алегоріями, філософськими роздумами. Опису навколишнього світу присвячено значно менше часу, притому опис ведеться в стилі епосів («ріка часу» и т. д.), сюжетна лінія більш складна і непередбачувана, і розвивається доволі неспішно, інколи одна подія займає дві глави або й більше.

В цілому публікація «Метро 2034» викликала не меншу популярність у публіки, ніж «Метро 2033», проте останнім часом знаходиться все більше читачів, незадоволених книгою через різку зміну акцентів розповіді, практично повністю відсутня атмосфера дії, брак відчуття знаходження в метро під радіацією, заплутаним текстом, що разом заважає краще уявити про те що відбувається. Хоча найбільше це стосується початку книги, після кількох перших глав розповідь стає більш простішою для сприйняття.

Персонажі Редагувати

Гомер

Один з найстаріших жителів станції «Севастопольська». До судного дня працював помічником машиніста. Усвідомлюючи свою непотрібність у військовій справі, він посвятив решту життя літопису і архівуванню, поступово збираючи усі вцілілі джерела інформації, щоб скласти хоча приблизну картину історичної епохи метро. В одній з останній з випущених глав Гомер захопився ціллю написати роман, деяку епітафію всьому людству, що дозволила б ясніше зобразитися йому відношення до того що трапилось і трапляється, і заодно в черговий раз згадати про безповоротно втрачений світ.

Хантер

Один з другорядних героїв попередньої книжки «Метро 2033». В «Метро 2034» він відіграє одну з головних ролей в сюжеті, виступаючи в ролі бригадира одного з дозорних загонів «Севастопольської». Хантер — цинічних і відлюдькуватий, беземоційний персонаж. В подіях попереднього роману він пережив важку фізичну і душевну травму, яка корінним чином змінила його натуру, в зв'язку з чим він перетворився в людину-машину, машину для вбивств, безжально розправляючись з будь-якими перешкодами на шляху. Проте автор зводить його з дівчиною Сашею, ставлячи його в неочікуване положення і тим самим випробовуючи його нелюдську натуру почуттями, що нагадують любов і родинну прив'язаність одночасно.

Саша

Рідкісний і неповторний для світу «Метро» жіночий персонаж з незвичайними рисами характеру. Їх властива сентиментальність і разом з тим — відсутність сильних емоцій. В сюжеті дізнаємось, що Саша жила у вигнанні на станції «Коломенська» з батьком, який потрапив в по життєву немилість. Коли її батько помирає від променевої хвороби, доля зводить її з Гомером і Хантером, що проходили в цей момент її станцією. Після смерті батька, не маючи чіткої цілі, продовжує подорожувати разом з ним. По дорозі Саша починає відчувати до Хантера певну симпатію, що нагадує йому про любов до померлого батька, в зв'язку з чим вона пробую різними способами висловити дані почуття, проте зробити це їй вдається з трудом.

Леонід

Бродячий музикант, флейтист. Неоднозначний персонаж, по ходу дії книги міняє свою біографію на ходу. То він простий музикант, то агент «Смарагдового міста» — міфічного Ноєвого ковчегу людства, що знаходиться в будівлі МГУ, то агент червоної лінії. В підсумку виявляється трагічною особистістю, сином товариша Москвина, глави Червоної лінії, білою вороною в стані червоних. Ненавидячи батька геніальний флейтист пробує зробити людей щасливими з допомогою музики. Перед смертю йому це вдається, його слухають заражені, у муках сурові бійці Севастопольської; дані чари продовжуються лише декілька секунд, перервані автоматичною чергою, що була випущена музиканту в живіт. Загинув на "Тульській".

Артем Попов

Один з ключових персонажів, бієць гарнізону Тульської. Останій солдат, що не зрадив командира. Затопив станцію.

Мельник

Під час пошуків Хантера, Мельник втрачає праву руку, і сідає в інвалідне крісло. Попри це, він все ж залишається в Полісі главою ордена. Саме він дає Хантеру жетон на людей для зачищення Тульської.

Мутанти Редагувати

  • Упирі — водяться на станції «-05-0032Чортанівська». Час від часу нападають на станцію «-05-0033Севастопольська». Самі жилаві, мають матово-сіру, складчасту шкіру, вузловаті передні лапи, дуже швидко пересуваються, ширяючи зверху вниз на шкіряних складках.
  • Трупоїди — водяться на станції «-05-0035Нахімовський проспект». Невеликі падальщики, схожі одночасно на павуків і на приматів: довгі вузлуваті кінцівки (4 руки), в'яла, висяча складками, безволоса сіра шкіра, перекошена спина, мутні очі, великі вухові раковини. Для людей безпечні, але й самі не відчувають страх до людей, що проходять мимо них. Тащать з поверхні трупи сталкерів і різних істот. Швидко розмножуються.
  • Химери ("приїжджі") — істоти, заселяють район "Павелецького вокзалу" в верхній частині станції метро і періодично пробують проникнути на станцію «-05-0037Павелецька» (радіальну), де не вдалося закрити гермоворота через їх відсутність. Сліпі, проте володіють добрим чуттям.
  • «Пташки» (птеродактилі) — великі літаючі хижаки, що живуть на поверхні, мають шкірясті крила. Мутували з птахів.
  • Собаки — мутовані собаки, що нападають на сталкерів. По чуткам укуси собак не проходять. Саме вони смертельно поранили батька Саші.
  • Істоти з «Нагірної» — здоровенні спритні чудовиська, що живуть в тумані, на станції «-05-0043Нагірна». Цілком можливо, безтілесні і невразливі. Хантер зміг поранити лише одного з гранатомета.

Інші істоти Редагувати

  • Фантоми — перейшли з першої книги незрозумілі істоти (можливо, просто галюцинація). Можуть бути небезпечними.
  • Летючі таракани — дуже часто згадуються в тексті. Просто звичайні таракани, які різко розплодилися і збільшилися в розмірах. Інколи згадуються і бабки.
  • Також герої на шляху знаходять величезну павутину, що перекривала собою цілий тунель, в якій знаходився «потворний двоголовий скелет». Коли її спалюють, здаля чується «нелюдський, розпачливий крик наполовину з хриплим шипінням».
  • Чорні — головні антагоністи «Метро 2033». Мають здоровенне лігво. Згадуються лише один раз, коли Хантер помилково приймає негра Автозаводської за одного з них. Володіють надзвичайними здібностями.


Виноски Редагувати


Шаблон:КнигиМетро2033 Редагувати

  1. Калашников Тимофій - псевдонім авторського колективу

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі